Вірш Лесі Українки – СОН ЛІТНЬОЇ НОЧІ

Сон літньої ночі колись мені снився.

Коротка та літняя нічка була,

І сон був короткий, – він хутко змінився

І зник, як на сході зоря розсвіла.

Чудовая мрія, розкішна та ясна,

Кохано в ту ніч обгорнула мене,

Приснилась мені люба доля прекрасна,

Приснилось невидане щастя дивне.

Вірш Лесі Українки - Забута тінь

Суворий Дант, вигнанець флорентійський,

Встає із темряви часів середньовічних.

Як ті часи, такі й його пісні,

Він їх знайшов в містичнім темнім лісі,

Серед хаосу дивовижних марищ.

Чий дух одважився б іти за ним блукати

По тій діброві, якби там між терням

Квітки барвисті вічні не цвіли?

Зібрав співець мистецькою рукою

Оті квітки і сплів їx у вінок,

По тих сльозах, мов по росі перлистій,       

Скупав його в таємних водах Стіксу,

Творчість та біль. Невиліковна хвороба поетеси

                                          Леся Українка                                        Творчість та біль. Невиліковна хвороба поетеси                    Лариса Петрівна Косач (Леся Українка) народилась 25 лютого 1871 року в місті Новограді – Волинському.Леся дуже любила музику, старанно вчилась грати на фортепіано. Вважала навіть, що з неї був би кращий музика, ніж поет. Але хвороба (туберкульоз кісток) змусила перервати це захоплення. З болем прощалася з інструментом, якому виливала свої радощі і жалі (“До мого фортепіано”). Проте музика зовсім не полишила, а глибоке її розуміння, відчуття гармонії, мелодії відлунюється у багатьох творах, про що свідчать уже заголовки: “Сім струн”, “Мелодії”, “Ритми”, “Пісні про волю”, “Лісова пісня”…                                                                                                 

Хвороба спричинилась до того, що Леся не змогла ходити до школи, не вчилась у жодному навчальному закладі. Але наполеглива і працьовита, вона здобула глибокі і різносторонні знання. Особливо добре знала літературу – вітчизняну і світову, володіла класичними і основними європейськими мовами, що дало змогу читати в оригіналі твори багатьох письменників світу, перекладати з грецької, французької, німецької,

Вірш Лесі Українки - Нехай

Нехай                                                                        

Так, ми раби немає гірших в світі!

Феллаги, парії щасливіші від нас.

Бо в них і розум, і думки сповиті,

А в нас вогонь Тітана ще не згас.

Ми паралітики з блискучими очима.

Великі духом, силою малі.

Орлині крила чуєм за плечима.

Сами ж кайданами прикуті до землі.